Сторінка психолога
Шановні старшокласники!
Якщо ви ще не визначилися, яку професію обрати або сумніваєтеся, чи правильний ваш вибір і чи відповідають ваші здібності обраній професії, звертайтеся до тестів, які допоможуть вам.
«Диференційно-діагностичний опитувальник» (ДДО) Є.О. Клімова
Мета: Діагностика схильностей та професійних інтересів старшокласників (для відбору згідно з класифікацією типів професій)
Зміст методики: у кожній із 20 пар запропонованих видів діяльності виберіть тільки один вид і у відповідній клітинці листка відповідей поставте знак «+». Час обстеження необмежений. Над запитаннями не потрібно довго задумуватися і тому зазвичай на виконання завдання потрібно 20-30 хв
Інструкція: «Припустимо, що після відповідного навчання Ви зможете виконувати будь-яку роботу. Та якби Вам довелось вибирати із двох можливостей, якій би роботі Ви віддали перевагу?»
Текст опитувальника
| 1а | Доглядати за тваринами | або | 1б | Обслуговувати машини, прибори, (слідкувати, регулювати) |
| 2а | Допомагати хворим людям | або | 2б | Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин |
| 3а | Слідкувати за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх листівок, аудіо-відеокасет | або | 3б | Слідкувати за станом, розвитком рослин |
| 4а | Обробляти матеріали (дерево, тканину, залізо, пластмасу тощо) | або | 4б | Доводити товари до споживача, рекламувати, продавати |
| 5а | Обговорювати науково-популярні книги, статті | або | 5б | Обговорювати художні книги (або п’єси, концерти) |
| 6а | Вирощувати молодняк (тварин певної породи) | або | 6б | Переконувати однолітків, знайомих у виконанні будь-яких дій (трудових, навчальних, спортивних) |
| 7а | Копіювати малюнки, зображення (або налагоджувати музичні інструменти) | або | 7б | Керувати будь-яким вантажним чи транспортним засобом, трактором, тепловозом тощо |
| 8а | Повідомляти, роз’яснювати людям потрібну їм інформацію (в бюро довідок, на екскурсії тощо | або | 8б | Оформляти виставки, вітрини (або приймати участь в підготовці п’єс, концертів) |
| 9а | Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло | або | 9б | Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках |
| 10а | Лікувати тварин | або | 10б | Виконувати обчислення і підрахунки |
| 11а | Виводити нові сорти рослин | або | 11б | Конструювати, проектувати нові види промислових виробів (машини, одяг, будинки, продукти харчування тощо |
| 12а | Вирішувати конфліктні ситуації між людьми, переконувати, роз’яснювати, наказувати, заохочувати | або | 12б | Розбиратися в кресленні, схемах, таблицях (перевіряти, уточнювати, приводити в порядок) |
| 13а | Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої самодіяльності | або | 13б | Спостерігати, вивчати життя мікробів |
| 14а | Обслуговувати, налагоджувати медичні прибори, апарати | або | 14б | Надати людям медичну допомогу при пораненнях, вивихах, опіках тощо |
| 15а | Художньо описувати, зображувати події (що спостерігаються і уявляються) | або | 15б | Складати точні описи-звіти про явища, події, що спостерігаються, об’єкти, що вимірюються, тощо |
| 16а | Робити лабораторні аналізи в лікарні | або | 16б | Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати лікування |
| 17а | Фарбувати або розписувати стіни приміщень, поверхню виробів | або | 17б | Здійснювати монтаж або збір машин, приборів |
| 18а | Організовувати культпоходи ровесників в театри, музеї, екскурсії, туристичні походи тощо | або | 18б | Грати на сцені, приймати участь у концертах |
| 19а | Виготовляти за ескізами деталі, вироби (машини, одяг), будувати будинки | або | 19б | Займатися кресленнями, копіювати ескізи, карти |
| 20а | Вести боротьбу з хворобами рослин, із шкідниками лісу, саду | або | 20б | Працювати на клавішних машинах (друкарській машині, телетайпі, клавіатурі комп'ютера) |
1. 1а, 3б, 6а,10а, 11а, 13б, 16а,20а
2. 1б, 4а, 7б, 9а, 11б, 14а, 17б, 19а
3. 2а,4б, 6б, 8а, 12а, 14б, 16б, 18а
4. 2б, 5а, 9б, 10б, 12б, 15а, 19б, 20б
5. 3а, 5б, 7а, 8б, 13а, 15б, 17а, 18б
Інтерпретація отриманих даних
Лист відповідей складений так, щоб можна було підрахувати кількість знаків «+» в кожному із 5-ти стовпчиків, які відповідають певному типу професій. Підрахуйте, який тип професії одержав максимальну кількість знаків «+».
Назви типів професій за стовпчиками:
1. «Людина - природа» - професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом, лісовим господарством (тобто, об’єктом праці є живі організми та нежива природа): агроном, тваринник, зоотехнік, ветеринар, садівник, лісник, геолог, нафтовик, гірник, фізик, хімік - неорганік, географ тощо.
2. «Людина - техніка» - технічні професії (об’єктом праці служать технічні системи, машини, устаткування, матеріали, енергія): токар, слюсар, шофер, конструктор, інженер, тракторист, радіотехнік, сантехнік тощо.
3. «Людина - людина» - професії, пов’язані з обслуговуванням людей, із спілкуванням (предметом праці є люди, групи, колективи): офіціант, продавець, вчитель, вихователь, юрист, лікар, психолог, соціолог; керівник класу, групи, гуртка, підприємства, дипломат, міліціонер, провідник тощо.
4. «Людина - знакова система» - професії, пов’язані з обліком, базами даних, цифровими та буквеними знаками, в тому числі і музичні спеціальності (об’єктом праці є умовні знаки, шифри, коди, таблиці): коректори, програмісти, секретарі, статисти, оператори ЕОМ, бібліотекарі, комірники, економісти тощо.
5. «Людина - художній образ» - творчі спеціальності (об’єктом праці є художні образи, їх елементи і особливості): фотограф, художник, поет, письменник, артист, музикант, ювелір, композитор, дизайнер, модельєр тощо.
Примітка: Багато професій можна віднести до кількох типів, наприклад, артист - до 5 і 3 типу, письменник - до 4 і 5. Змішаними є професії більшості керівників, у тому числі керівників гуртків, класоводів, класних керівників.
Тест ” Моя майбутня професія
1. Робота, пов’язана з обліком і контролем, – це досить нудно.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
2. Я віддам перевагу займатися фінансовими операціями, а не, наприклад, музикою.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
3. Неможливо точно розрахувати, скільки часу піде на дорогу до роботи, принаймні, мені.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
4. Я часто ризикую.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
5. Мене дратує безлад.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
6. Я охоче почитав (а) би на дозвіллі про останні досягнення в різних галузях науки.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
7. Записи, які я роблю, не дуже добре структуровані й організовані.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
8. Я волію розумно розподіляти гроші, а не витрачати все відразу.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
9. У мене спостерігається, швидше, робочий безлад на столі, ніж розташування речей по акуратним «стопочку».
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
10. Мене приваблює робота, де необхідно діяти згідно інструкції або чітко заданому алгоритму.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
11. Якщо б я щось збирав (а), я б постарався (ась) упорядкувати колекцію, все розкласти по татусям і поличках.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
12. Терпіти не можу наводити порядок і систематизувати що б то не було.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
13. Мені подобається працювати на комп’ютері – оформляти або просто набирати тексти, робити розрахунки.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
14. Перш ніж діяти, треба продумати всі деталі.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
15. На мій погляд, графіки і таблиці – дуже зручний і інформативний спосіб надання інформації.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
16. Мені подобаються ігри, в яких я можу точно розрахувати шанси на успіх і зробити обережний, але точний хід.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
17. При вивченні іноземної мови я волію починати з граматики, а не отримувати розмовний досвід без знання граматичних основ.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
18. Стикаючись з якоюсь проблемою, я намагаюся всебічно її вивчити (ознайомитися з відповідною літературою, пошукати потрібну інформацію в інтернеті, поговорити з фахівцями).
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
19. Якщо я висловлюю свої думки на папері, мені важливіше …
1. Логічність тексту
2. Важко відповісти
3. Образність викладу
20. У мене є щоденник, в який я записую важливу інформацію на декілька днів вперед.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
21. Я із задоволенням дивлюся новини політики та економіки.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
22. Я б хотів (а), щоб моя майбутня професія …
1. Забезпечувала мене потрібної порцією адреналіну
2. Важко відповісти
3. Давала б мені відчуття спокою і надійності
23. Я доробляю роботу в останній момент.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
24. Взявши книгу, я завжди ставлю її на місце.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
25. Коли я лягаю спати, то вже напевно знаю, що буду робити завтра.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
26. В своїх словах і вчинках я слідую прислів’ї «Сім разів відміряй, один – відріж».
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
27. Перед відповідальними справами я завжди складаю план їх виконання.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
28. Після вечірки миття посуду я відкладаю до ранку.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
29. Я серйозно ставлюся до свого здоров’я.
1. Так
2. Важко відповісти
3. Ні
30. Коли в мене щось не виходить, я …
1. Терпляче намагаюся знайти рішення
2. Важко відповісти
3. Починаю нервувати і злитися
Для обробки результатів тестування скористайтеся наведеною таблицею.
У стовпцях наведені номери питань (від 1 до 30), у рядках – варіанти відповідей (перший, другий і третій). У клітках таблиці – бал, який нараховується за вибір відповідного варіанта для кожного питання. Підрахуйте кількість набраних вами балів (максимальна кількість – 60; мінімальна – 0 балів).
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | |
| Відповідь 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 2 | 0 | 2 | 0 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 |
| Відповідь 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Відповідь 3 | 2 | 0 | 2 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | |
| Відповідь 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 0 | 0 | 2 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 |
| Відповідь 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Відповідь 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 |
Від 49 до 60 балів
Ви показали високий інтерес до знакових систем – це умовні знаки, цифри, коди, природні та штучні мови. Ви могли б знайти себе в професіях, пов’язаних зі створенням й оформленням документів (на рідній або іноземній мові), діловодством, аналізом текстів й їхнім перетворенням, перекодуванням (коректор, секретар-референт, технічний редактор, митний декларатор, архіваріус, нотаріус); числами, кількісними співвідношеннями (економіст, програміст, бухгалтер, статистик, демограф, математик), системами умовних знаків, схематичними відображеннями об’єктів (кресляр, картограф). Вам цікава гадана багатьма нудною й монотонною робота з паперами, цифрами, буквами, документами й т.п. – організація, упорядкування, аналіз, контроль й ін. Ви приймаєте рішення, ретельно розглянувши ситуацію й зваживши альтернативи, що робить вас незамінним у бізнесі, керуванні, науках. Однак з вашим самоконтролем, вам не вистачає безпосередності (і навіть імпульсивності), необхідної представникам сфери мистецтва. Крім того, можуть виникати труднощі через невміння розслаблюватися, тому вам варто розвивати гнучкість у поводженні, уміння змінювати свої плани при необхідності, не жадати від себе й навколишніх бездоганності.
Від 37 до 48 балів
Ви показали підвищений інтерес до знакових систем – це умовні знаки, цифри, коди, природні й штучні мови. Ви могли б знайти себе в професіях, пов’язаних зі створенням й оформленням текстів (на рідній або іноземній мові), діловодством, аналізом текстів й їхнім перетворенням, перекодуванням (коректор, секретар-референт, технічний редактор, митний декларатор, архіваріус, нотаріус); числами, кількісними співвідношеннями (економіст, програміст, бухгалтер, статистик, демограф, математик), системами умовних знаків, схематичними відображеннями об’єктів (кресляр, картограф).Пам’ятайте, що робота зі знаковими системами жадає від людини здатності до абстрактного мислення, тривалого й стійкого зосередження уваги, посидючості. Крім того, при наявності інших, більш виражених інтересів, робота зі знаковими системами може бути лише частиною іншої, основної професії (наприклад, активне використання іноземних мов, ведення документації, розрахунки – у роботі менеджера, юриста, фінансиста, журналіста).
Від 25 до 36 балів
Ви показали деякий інтерес до знакових систем. Цей інтерес поєднує професії, пов’язані з текстами (упорядкування, ведення записів, пошук, аналіз і переробка інформації, накопичення й зберігання різного роду відомостей) або цифрами, формулами, таблицями, кресленнями, схемами (кодування, схематизація, розрахунки). Ви здатні акуратно й точно виконувати роботу, при необхідності – дисципліновані, оперативні. Але при цьому зберігаєте гнучкість і мобільність. Головне – це ваше терпиме відношення до гаданої багатьма нудної й монотонної роботи з паперами, цифрами, текстами, документами. Але цей інтерес не настільки великий, щоб однозначно замикати себе у світ знаків. Подумайте, можливо, знакові системи “сухуваті” для вас? При виборі професії рекомендуємо вам орієнтуватися на інші, більш яскраво виражені у вас інтереси.
Від 13 до 24 балів
Вам не особливо цікаво те, що припускає роботу з документами, знаками, цифрами, текстами, паперами. Швидше за все, ви відноситеся до людей більш-менш творчих, не люблячих роботу за алгоритмом, монотонну, пов’язану з “сидінням на одному місці”, канцелярську роботу, розрахунки. Бажано не вибирати посад, де з Вас будуть вимагати жорсткого дотримання термінів здачі робіт, де необхідно чітке виконання інструкцій, де передбачається робота з архівами, базами даних, безліччю інформації у вигляді схем, креслень, каталогів. Ті сфери, де потрібна точність, оперативність, акуратність, дисциплінованість, відповідальність (інженер, юрист, економіст, програміст), швидше за все, здадуться вам сухими, нудними й зажадають великої напруги. Ваша схильність до імпровізації, нестандартності, нерегламентованості може бути доречна для представників творчих професій, діячів сфери мистецтв, а також при роботі в умовах невизначеності, частих відряджень і т.д. (продюсування, реклама, дизайн, психологія, журналістика й т.д.).
Від 0 до 12 балів
Вам зовсім нецікаво все, що припускає роботу з документами, знаками, цифрами, текстами, паперами. Ви більше цінуєте в житті сюрпризи й імпровізацію. Швидше за все, ви відноситеся до людей творчих, що ненавидять роботу за алгоритмом, монотонну, пов’язану з “сидінням на одному місці”. Вам навряд чи підійдуть ті посади, де з вас будуть вимагати жорсткого дотримання термінів, де необхідне чітке виконання інструкцій, де передбачається робота з архівами, базами даних. Ваша схильність до імпровізації, нестандартності, нерегламентованості може бути доречна для представників творчих професій, а також при роботі в умовах невизначеності, частих відряджень і т.д. (продюсування, реклама, дизайн, психологія, журналістика й т.д.). Однак ви не завжди можете змусити себе робити те, що “треба”, замість того, що “хочеться”. Це може створити складнощі при працевлаштуванні, адже практично будь-яка робота припускає правила й зобов’язання. Рекомендуємо вам розвивати в собі вольові якості, уміння планувати, дисциплінованість.
ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ
Хто допомагає (і заважає) вибрати професію?
Позиція старших членів сім'ї - які вважають, що несуть пряму відповідальність за твоє благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі, не так вже погано, коли хто-небудь за тебе переживає і хоче допомогти, але все таки - це твоє майбутнє. Залиши за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!
Позиція друзів і подруг - дружні стосунки в юнацькому віці часто дуже міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але спробуйте ухвалити незалежне рішення, знову-таки: це твоє майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати твоїм інтересам, і нічиїм більше!
Позиція вчителів, шкільних педагогів - спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховано від непрофесійних очей. Тому, якщо у тебе виникли проблеми з вибором професії, запитай у вчителя. Звичайно, у того, якому ти довіряєш. І знову-таки, стеж, щоб остаточне рішення відповідало твоїм інтересам.
Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від землі, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромся питати, знайомся з людьми, дізнавайся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, чим кусати собі лікті після закінчення ВНЗ.
Здібності - спирайся на них не тільки за успіхами в навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності. Не забувай також і про можливість удатися до допомоги психолога, пройти тестування, скористатися радою досвідченого педагога.
Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно є винятково важливим для особи. І тим не менше: не кожному призначено стати знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, зважай на реалістичність вимог. Адже за розчарування доводиться платити дуже дорого.
Інформованість - важливо подбати про те, щоб зібрані відомості про професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми. Якщо професія тобі сподобалася просто тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайся, як йдуть справи насправді. Як? Можна попроситися стати учнем або асистентом професіонала. Нехай спочатку тобі дістанеться сама нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо посміхатися клієнтам, нічого. Тільки так ти за короткий строк дізнаєшся, як все насправді.
Прочитавши уважно цей список, ти зрозумієш, що здібності і таланти людини при виборі майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна: звичайно, ні! Постарайся звернути пильну увагу на цей важливий компонент вибору, який єдиний може принести успіх в житті - власні таланти і здібності.
Вирішуючи, яка професія цікавить тебе найбільше, намагайся враховувати не лише думку твоїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме тобі. Подумай, міг би ти займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб добитися в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних тобою спеціальностей.
Також ти повинен чітко визначитися: на що ти очікуєш від майбутньої професії. Для цього необхідно врівноважити твої професійні та особисті прагнення, а також реальні потреби на ринку праці і твої запити щодо професійної самореалізації:
- обрана професія і твої життєві цінності: наприклад, чи буде вона сприяти твоєму духовному зростанню, якщо для тебе це є важливим; чи зможеш ти, наприклад, займаючись музикою, вирішувати проблеми екології, якщо це один з твоїх найголовніших життєвих пріоритетів;
- твої життєві плани і обрана професія: якщо у твоїх планах, припустимо, є бажання об'їздити весь світ, то, вибравши професію вчителя, ти навряд чи зможеш досягти поставленої мети. Або ти мрієш про велику сім'ю, тоді, обравши професію капітана дальнього плавання або іншу, пов'язану з тривалими відрядженнями, ти, швидше за все, не відчуватимеш себе комфортно, перебуваючи багато часу далеко від родини;
- твої назрілі сьогоденні проблеми. Подумай, чи є у тебе можливість, перш за все матеріальна, вчитися на стаціонарі декілька років? Адже багато професій, наприклад лікаря, актора та інші, не припускають заочного навчання. Також важливо було б дізнатися наперед, де і в якому місті навчають обраній тобою спеціальності. Якщо у твої плани, з якихось причин, не входить переїзд на час навчання в інше місто, наприклад, хворіє хтось з батьків і йому потрібна твоя допомога і підтримка, переглянь свої плани і підбери щось аналогічне. Можливо, з часом ти зможеш освоїти вподобану тобою спеціальність, адже зараз безліч людей здобувають другу освіту, чим заслуговують тільки пошани.
МЕТОД “АКТИВНОГО СЛУХАННЯ” ЯК ОДИН З ЧУДОВИХ ПРИЙОМІВ НАЛАГОДИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ
В цьому уривку з книги Ю.Б. Гіппенрейтер детально розповідається про такий чудовий прийом, як “активне слухання”. Якщо ви знаєте, що це і активно користуєтесь ним – іще раз актуалізуйте всі нюанси, прочитавши статтю. Якщо ж метод для вас новий – спробуйте! І поділіться в коментарях своїми враженнями. Насправді цей спосіб вести діалог застосовуйте не тільки до дитини, але і до дорослих!
Причини труднощів дитини часто бувають заховані в сфері її почуттів. Тоді практичними діями – показати, навчити, спрямувати – їй не допоможеш. У таких випадках краще всього … дитину послухати. Правда, інакше, ніж ми звикли. Психологи знайшли і дуже докладно описали спосіб «активного слухання». Що ж це означає – активно слухати дитину? Ось кілька ситуацій:
· Мама сидить в парку на лавці, до неї підбігає її малюк в сльозах: «Він забрав мою машинку!».
· Син повертається зі школи, в серцях кидає на підлогу портфель, на питання батька відповідає: «Більше я туди не піду!».
· Дочка збирається гуляти; мама нагадує, що треба одягнутися тепліше, але дочка вередує: вона відмовляється надягати «цю уродская шапку».
У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.
Для цього найкраще сказати, що саме, на вашу думку, відчуває зараз дитина. Бажано назвати «по імені» це її почуття або переживання.
Активно слухати дитину – значить «повертати» їй в бесіді те, що вона вам повідала, при цьому позначивши її почуття.
Повернемося до наших прикладів і підберемо фрази, в яких батьки називають почуття дитини:
СИН: Він забрав мою машинку!
МАМА: Ти дуже засмучений і розсерджений на нього.
СИН: Більше я туди не піду!
ТАТО: Ти більше не хочеш ходити в школу
ДОЧКА: Не буду я носити цю страшну шапку!
МАМА: Тобі вона дуже не подобається.
Швидше за все такі відповіді здадуться вам незвичними і навіть неприродними. Набагато легше і звичніше було б сказати: – Ну нічого, пограється і віддасть … – Як це ти не підеш до школи ?! – Перестань вередувати, цілком пристойна шапка!
При всій удаваній справедливості цих відповідей вони мають один спільний недолік: залишають дитину наодинці з її переживанням. Своєю порадою або критичним зауваженням батьки хіба повідомля.ють дитині, що її переживання неважливе, воно не приймається до уваги.
Навпаки, відповіді за способом активного слухання показують, що батьки зрозуміли внутрішню ситуацію дитини, готові, почувши про неї більше, прийняти її. Таке буквальне співчуття мами чи тата справляє на дитину зовсім особливе враження (не менше, а часом набагато більший вплив воно робить і на самих батьків). Багато батьків, які вперше спробували спокійно «озвучити» почуття дитини, розповідають про несподівані, часом чудодійні результати. Ось два реальні випадки.
Мама входить в кімнату дочки і бачить безлад.
МАМА: Ніна, ти все ще не прибрала в своїй кімнаті?
ДОЧКА: Ну, мам, потім.
МАМА: Тобі дуже не хочеться зараз прибирати.
ДОЧКА (несподівано кидається на шию матері): Мамочка, яка ти у мене чудова!
Інший випадок розповів тато семирічного хлопчика.
Вони з сином поспішали на автобус. Автобус був останній, і на нього ніяк не можна було спізнитися. По дорозі хлопчик попросив купити шоколадку, але тато відмовився. Тоді ображений син став саботувати татовий поспіх: відставати, дивитися по сторонах, зупинятися для якихось «невідкладних» справ. Перед татом постав вибір: спізнюватися не можна, а тягнути сина насильно за руку йому теж не хотілося. І тут він згадав наша порада. «Денис, – звернувся він до сина, – ти засмутився через те, що я не купив тобі шоколадку, засмутився і образився на мене». В результаті сталося те, чого тато зовсім не очікував: хлопчик миролюбно вклав свою руку в татову, і вони швидко попрямували до автобуса.
Не завжди, звичайно, конфлікт вирішується так швидко. Іноді дитина, відчуваючи готовність батька або матері її слухати і розуміти, охоче продовжує розповідати про те, що трапилося. Дорослому залишається тільки активно слухати його далі.
Деякі важливі особливості і додаткові правила бесіди за способом активного слухання.
1. Якщо ви хочете послухати дитину, обов’язково поверніться до неї обличчям. Дуже важливо також, щоб її і ваші очі знаходилися на одному рівні. Якщо дитина маленька, присядьте біля неї, візьміть її на руки або на коліна, можна злегка притягнути дитину до себе, підійти або присунути свій стілець до неї ближче. Уникайте спілкуватися з дитиною, перебуваючи в іншій кімнаті, повернувшись обличчям до плити або до раковини з посудом, дивлячись телевізор, читаючи газету, сидячи, відкинувшись на спинку крісла або лежачи на дивані. Ваше положення по відношенню до неї і ваша поза – перші і найсильніші сигнали про те, наскільки ви готові її слухати і почути. Будьте дуже уважні до цих сигналів, які добре «читає» дитина будь-якого віку, навіть не віддаючи собі свідомого звіту в тому.
2. По-друге, якщо ви розмовляєте з засмученою дитиною, не слід ставити їй запитання. Бажано, щоб ваші відповіді звучали в стверджувальній формі.
наприклад:
СИН (з похмурим виглядом): Не буду більше водитися з Петром.
БАТЬКО: Ти на нього образився.
Можливі неправильні репліки:
– А що сталося?
Ти що, на нього образився?
Чому перша фраза батька більш вдала? Тому що вона відразу показує, що батько налаштувався на «емоційну хвилю» сина, що він чує і приймає його сум, у другому ж випадку дитина може подумати, що батько зовсім не з нею, а як зовнішній учасник цікавиться тільки «фактами», випитує про них. Насправді це може бути зовсім не так, і батько, задаючи питання, може цілком співчувати синові, але справа в тому, що фраза, оформлена як питання, не відображає співчуття.
Здавалося б, різниця між стверджувальною і питальною відповідями дуже незначна, іноді це всього лише тонка інтонація, а реакція на них буває дуже різна. Часто на запитання «Що трапилося?» засмучена дитина відповідає «Нічого!», А якщо ви скажете «Щось сталося …», то дитині буває легше почати розповідати про те, що трапилося.
3. дуже важливо в бесіді «тримати паузу». Після кожної вашої репліки краще за все помовчати. Пам’ятайте, що цей час належить дитині, не забивайте його своїми міркуваннями і зауваженнями. Пауза допомагає дитині розібратися в своєму переживанні і одночасно повніше відчути, що ви поруч. Дізнатися про те, що дитина ще не готова почути вашу репліку, можна по її зовнішньому вигляду. Якщо її очі дивляться не на вас, а в сторону, «всередину» або вдалину, то продовжуйте мовчати – в дитини відбувається зараз дуже важлива і потрібна внутрішня робота.
4. в вашій відповіді також іноді корисно повторити, що саме, як ви зрозуміли, сталося з дитиною, а потім позначити її почуття. Так, відповідь батька в попередньому прикладі могла би складатися з двох фраз.
СИН (з похмурим виглядом): Не буду більше водитися з Петром.
БАТЬКО: Не хочеш з ним більше дружити. (Повторення почутого).
СИН: Так, не хочу.
БАТЬКО (після паузи): Ти на нього образився. (Позначення почуття).
Іноді у батьків виникає побоювання, що дитина сприйме повторення її слів як передражнювання. Цього можна уникнути, якщо використовувати інші слова з тим же змістом. Наприклад, в нашому прикладі слово «водитися» батько замінив на «дружити». Практика показує, що якщо ви навіть і використовуєте ті ж фрази, але при цьому точно вгадуєте переживання дитини, вона, як правило, не помічає нічого незвичайного, і бесіда успішно триває.
Звичайно, може статися, що у відповіді ви не зовсім точно вгадали, подію або почуття дитини. Не хвилюйтеся, в наступній фразі дитина вас поправить. Будьте уважні до її поправки і покажіть, що ви її прийняли.
* * *
Результати активного слухання:
1. Зникає або принаймні сильно слабшає негативне переживання дитини. Тут позначається чудова закономірність: розділена радість подвоюється, розділене горе зменшується вдвічі.
2. Дитина, переконавшись, що дорослий готовий її слухати, починає розповідати про себе все більше: тема розповіді (скарги) змінюється, розвивається. Іноді в одній розмові несподівано розмотується цілий клубок проблем і прикрощів.
3. Дитина сама просувається у вирішенні своєї проблеми.
4. Батьки повідомляють, як про диво, що діти самі досить швидко починають активно слухати їх.
5. Батьки самі відчувають зміни в собі. Дуже часто на початку занять з активного слухання вони діляться ось яким своїм неприємним переживанням. «Ви говорите, – звертаються вони до психолога, – що активне слухання допомагає зрозуміти і відчути проблему дитини, душевно поговорити з нею. У той же час ви вчите нас способу або методу, як це робити. Навчаєте будувати фрази, підшукувати слова, дотримуватися правил. Яка ж це душевна розмова? Виходить суцільна “техніка”, до того ж незручна, неприродна. Слова не приходять в голову, фрази виходять кострубаті, вимучені. І взагалі – нечесно: ми хочемо, щоб дитина поділилася з нами сокровенним, а самі “застосовуємо” до неї якісь способи.» Такі або приблизно такі заперечення доводиться чути часто на перших двох-трьох заняттях. Але поступово переживання батьків починають змінюватися. Зазвичай це трапляється після перших вдалих спроб вести бесіду з дитиною по-іншому. Успіх окрилює батьків, вони починають інакше ставитися до «техніки» і одночасно помічають в собі щось нове. Вони виявляють, що стають більш чутливими до потреб і прикрощів дитини, легше приймають її «негативні» почуття. Батьки кажуть, що з часом вони починають знаходити в собі більше терпіння, менше дратуватися на дитину, краще бачити, як і чому їй буває погано. Виходить так, що «техніка» активного слухання виявляється засобом перетворення батьків. Ми думаємо, що «застосовуємо» її до дітей, а вона міняє нас самих. В цьому – її чудова прихована властивість.
Що ж стосується занепокоєння батьків щодо штучності, «прийомів» і «технік», то подолати його допомагає одне порівняння, яке я часто наводжу на заняттях.
Добре відомо, що початківці балерини години проводять у позах, далеко не природних з точки зору наших звичайних уявлень. Наприклад, вони розучують позиції, при яких ступні ставляться під різними кутами, в тому числі під кутом 180 градусів. При такому «вивернутому» положенні ніг балерини повинні вільно тримати рівновагу, присідати, стежити за рухами рук … і все це потрібно для того, щоб потім вони танцювали легко і вільно, не думаючи вже ні про які техніки.
Так само і з навичками спілкування. Вони спочатку важкі і деколи незвичайні, але коли ви їх опановуєте, «техніка» зникає і переходить в мистецтво спілкування.
Не вчіть дитину, що дорослих треба слухати!!! Слухати треба маму і тата, а решта - по ситуації і якщо це не приносить дискомфорту. І так, це нормально відмовляти дорослому, особливо незнайомому.
